Існує відомий, проторенний шлях суспільної думки. На цьому шляху життя людиною трапляєтся "випадково". Людина намагаєтся постійно впоратись із складними обставинами, стягнути своє оточення і час від часу знімаєтся певними допінгами на анті деприсантами. Така людина блукає у пітьмі, та думає що має власну думку, але думка ця - плід соціальних стереотипів, та лідерів думок.
Все іде по сценарію. Сценаристи грають пьессу душ, дущі відіграють ролі.
В такому випадку увага людини безконтрольна і чепляє на себе багато різноманітних безглуздих образів, реагуючи на які, починає страшитися і втікати.

Але існує і іншій шлях. Шлях на якому стає все більше і більше світла.
Бо світло - це якість та глибина вашої уваги. Це спроможність бачити в житті гарні речі, та тягнутись до них, а те що не подобаєтся не відштовхувати, а дати пройти наскрізь.
Шлях самоводсконалення дає значно вищу якісь життя при будь яких обставинах, бо ви точно знаєте, що подорож вашої душі несе із собою саме те, що потрібно. Не більше, не менше.
Все на своїх місцях, все в порядку та вічній гармонії.

На ретриті ви отримаєте інструменти, супровід, колектівне поле та контекст поєднання зовнішнього із внутрішнім.